Хто поєднав наш життєвий шлях й дорогу без кінця?
Тільки любов тільки любов...
Хто повінчав спів душі й пронизливі слова
Тільки любов тільки любов...
Дорога без кінця, дорога без початку та кінця
Ніколи - сам, і натовп скрізь навколо,
Але квіти та пісні, смак джерельної води,
і бездонне синє небо і безмежність небокраю все - для тебе, все - твоє...
Дорога без кінця, дорога без початку та кінця
Лети як птаха не чекай відзнаки
Світ безмовним не бува, і бринить твоя струна
І в душі вогонь палає, вічність бігти спонукає далі й далі без кінця
Хто підказав цю мелодію твоїй душі?
Тільки любов, тільки любов...
Хто в унісон заспіває тихо ці слова?
Тільки любов тільки любов...
Дорога без кінця, і музика чарівна та жива
Вони в оману не введуть ніколи.
Де кохана і де друг? Скроні сиві від розлук,
Але посмішка ще сяє, і нехай ніхто не знає
скільки горя, скільки мук...
Дорога без кінця, вона тебе обрала недарма
Неспокій твій, і сум, пісні та мандри.
Най не важчає хода, геть безсоння та нудьга!
Припадають ноги пилом і слова летять як стріли
і бринить в душі струна...
/з фільму Ніколо Паганіні, авторка тексту - Т.Калініна/
Немає коментарів:
Дописати коментар