#лютнева_сповідь

Щоб не сумувати в лютневі дні в очікуванні тепла - сідаєш на ровер і насолоджуєся рухом.

Лютий!
Наразі лютуєш, здебільшого, зі своєю власною головою. Як завше, така "майн кампф", часто-густо косить людство. Класики, наприклад, наввипередки пропонують рецепти. Пастернак, Бродський, обидва Мандельштами...
Інколи, правда, їх рецепти ще глибше, по самісінькі гланди, заженяють тебе в депресію.
Можна, звичайно, вигадати свій танок літер. Щось на кшталт Жадана: "Знищуй усе, що створила сама. Все буде добре, триває зима..."
А можна, маючи всього кілька годин, встрибнути на ровера і шукати розради:
серед безмежних білих полів, в яскраво-зухвалих зелених плямах, 

розглядаючи кардіограму весни на межі сухого асфальту і снігових кучугурів,

чаруватися незбагненно прекрасними темними фракталами дерев на фоні нестримної блакиті,

і ... грітися на сонечку: і тілом(все ще в чорному, щоб ефективніше), і душею...

А до весни залишилось всього 13 днів...
#асфальтоукладка